Я інколи псих, інколи потвора, інколи янгол, інколи ніхто я...

Так і кортить сказати це,
та ці слова вже сказані до мене,
написані, на жаль, не мною,
і важко відшукати влучніші,
та і чи варто, ясно ж бо, що я - це я,
нічого більше і  нічого менше...
мабуть, все сказано цим,
далі все прозово...

Отже, знайомтесь - Віталій Санжара; ім'я це, Віталій, дали мені римляни, а от прізвище дісталось у спадок від батьків. 1982 року 31-го дня місяця жовтня народився я. Сталося це у славному українському селі Личковому, що над Оріллю. Тут закінчив школу і з 2000 року продовжив навчання у Дніпропетровському Національному Університеті. Наразі продовжую жити у Дніпропетровську.
Одружений.

Чесно кажучи, не знаю... Батьки і родичі мої такою інформацією не володіють. Я чув кілька версій:
Перша версія: з мов скандинавських народів це слово означає „північне сяйво”. Версія почута мною від напівп’яненького вахтера у гуртожитку. Жодних обґрунтувань цієї версії я не почув, та і що можна почути від напівп’яненького вахтера.
Версія друга: у Полтавській області є селище міського типу Нові Санжари, назву цю за історичними джерелами селище отримало від тюркського Санжари - „урочище” або „брід”, оскільки урочищ і бродів тут було багато. У 1243 році поблизу цих місць на березі Ворскли зимувала орда татар. Урочище, в якому вони розташувалися, називали Сан-Чаров... Чи пов’язане якось моє прізвище з цим тюркським словом чи ні, напевно сказати важко, однак, мені здається, якийсь зв’язок все-таки існує (хоча версія про північне сяйво звучить гарніше:-)...

Якщо у когось є думки або інформація з цього приводу, пишіть, будь ласка, у гостьову книгу.